Оленці Зеленій написане на одному подиху...
радіти твоїм словам...далека...незнана...бентежна
торкатись друкованих літер серцем...
у різних містах...
перекрояних версій шукати тепла
хоч якогось тепла
тулити до себе кожнісіньке слово
вплавляти його в мідне витерте серце
і дбати щоб ковка тонка і глибока від серця твого проникла у нього
незвично тягнутись хитким цвітом маку
соромитись перед екраном самотнім
чекати тебе
і неуявляти
Єльфійську Володарку
поруч
на стежці...
