Я пригадую запах кав'ярні
Ти прийшла тихо стала в кутку
І як всі випадково знайомі
Засміялись на цю тишину
Той зимовий безвітряний ранок
Несміливим я сердцем зберіг
І мрійливість твоїх оченяток
Вже від тоді забути не зміг
І теперь коли небо рожеве
Ти далеко заснула в вікна
І забула напевно про мене
Я даремно чекаю листа
Хоч трапляються миті читаю
Всі вони з твого сердця й думок
Без надійно їх знову кидаю
У пожовклі сторінки книжок
І як ти до тюльпанів зрівняла
Чомусь глянувши тонкість душі
Та ось колір який моя мала
Він наврятчи подібний тобі
Але всеж за тобою я скучив
Зізнаюсь що і голос тремтить
Може сумно що востаннє і бачив
Як очами мрійливість горить
