Лежу у ліжку, друга ночі
і спати вже не в змозі я
Перед собою бачу очі
І їх володарка - вона
Не можу я дивитись мимо
і все затягує сильніш
не відвертай свій погляд мила
для мене це від смерті гірш
Вуста. О Боже - незрівнянно
так хочеться відчути їх
Життя того пролине марно
Хто не почує ніжний сміх
Не здатен я словами описати
Всієї той божественной краси
Кохаю я її, що тут казати
не можу я без неї ось і все...
Извините, но их и искать не надо вовсе, они явно видны. И именно они мешают наслаждаться, даже если и есть чем, потому-то и бросаются в глаза на фоне остальных плюсов… Кстати, пожалуйста, обратите еще внимание на то, что 4 последних строки имеют совершенно другой размер, и как следствие иной ритмический рисунок. С уважением, Александр
Dolich.D відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гадаю я це врахую у наступних творах, дуже вдячний!
Супер...
