Ось подивись, як сонце грає,
У сині небес промінням виграває,
Відзеркалює зайчиками від очей,
По волоссю золотом тече.
Розтікається по плечам моїм, пече,
Хвилі здіймає, тепло розливає...
Хмарка загубилася, ось заплаче,
Вітер її обійме й заколихає.
Вона сльози самітня, проллє
На землю у ріллю, що на полях,
Зазеленіють луки і жита тоді
Й розквітнуть квіти на яблунях.
Душа моя зрадіє неземній красі,
Потоне в її вихорі без кінця, без меж,
Зацвіте, як п`янкі весняні сади
Моє серце в любові... й твоє мабуть теж.
