Життя прекрасне знову обіцяють:
«Лиш треба більше затягнуть паски.
В Євросоюзі нас уже чекають,
Швидкими темпами ми будем йти.
Настав цей переломний час для зрушень!
Вперед сягнем до світлої мети!
Погане зараз – наслідки порушень,
Що перешкодою раніш були.
Попереду чекає нас прекрасне,
Там буде всього вдосталь, лиш живи,
Кредити будуть нам, як сонце ясне,
Піде пенсійний вік чуть догори».
Скептично ці слова народ сприймає,
Втішали обіцянками не раз.
На ділі результатів так й немає,
Хоч обнадіювали дуже нас.
Двадцятий рік ідуть експерименти,
Крутійству цьому вже немає меж.
Хто наверху – чекає лиш моменти,
Якби нагріти вчасно руки теж.
Доречно нам згадати про минуле,
Про «Руську правду» в Київській Русі.
Тодішню справедливість в нас забули,
До правди нас вели закони ці.
Закони правдою колись назвали,
В сьогоднішніх ти правду ледь знайдеш.
Правдивість наші предки поважали,
Тепер: «Не збрешеш, то й не проживеш!»
Господь в Святім Писанні зазначає,
Що дім розділений не устоїть,
Спільноті тій, що Бога зневажає,
Суд Божий гнівом, карами грозить.
Кому довірено від Бога більше,
За це належний звіт Йому він дасть.
Хто рано відповість, а хто пізніше,
Суддя спитає грізно за цю власть!
09.12.2010р.
