Тобі кажу, поїхали зі мною,
Нехай закрутять нами манівці...
поїхали хутчіш за срібною маною
на пагорби збирати дивоцвіт.
Запалимо свічки у теплій хижі,
я віднайду доріжки до світанків
і назбираємо медів по вінця в діжі.
Для сонця розкладаємо приманки,
росою бавиться нехай проміння,
стрибучих зайців родить стеля,
а в казанку лоскочеться бурління,
чаїнки витанцьовують веселі...
Снодійні ритми вітру і дощу,
похмуро осінь заглядає в дім,
а ми поїхали збирать хвощі,
нічної ватри малювати дим...
Збирай на тілі аромати лісу,
пий втихомирені мої вуста...
До тебе грітись знову я підлізу,
Хвостом собачим серце калата...
На шепіт переходить час нічний,
мов реп"яхи, стуляємося чіпко,
і світ розгорне нам батистовий сувій,
дістане казку із чарівної калитки...
...посиплю срібною маною
усі на світі манівці...
19.09.2010р.
Вдячна!
