Сонце нещадно б'є прямо в обличчя,
Плавлячи шкіру, в'їдаючись в очі.
Я плачу під ковдрою темної ночі
Сльозами із кров'ю, когось тихо кличу...
Завмерло повітря, ліхтар загасає,
У ніздрі втікає плазма яскрава.
Немов батіжним ударом ласкавим,
Нещадно дарунками доля карає...
(31.01.10)
