Прикутий кайданками часу
До злого безмежжя пітьми,
Ти знав, що за поклик до Спасу
Лягти тебе змусять кістьми.
І в надрах катівні лункої
Учепляться в душу притьма,
Щоб жодної думки не скоїв,
Щоб жодного слова не мав.
І шилом царевого ока
Вже цілять у кожну із муз!
Та руки у кожного орка
При цьому трясуться чомусь…
25.04.2022
