із рідної хати виходили двоє.
ішли собі люди якісь, хто куди.
на небо, до сонця, на зірку, до раю.
крізь простір та час вони впевнено йшли.
відкрили тоді портал в космос святі,
все більше хотілось до раю.
і люди пішли, так бажали вони..
і правди, і сили, і волі,
бо ми не раби своєй же землі.
ми доньки божі, ми і є ці святі.
