Говорите, не звірі і не вбивці?
А ми говорим вам, що ви такі,
Вовки ви, а ми наче бідні вівці,
Здається так, та все ж, ми не такі.
Чому ви нас вбиваєте, тварюки,
Що ми зробили вам, кодло гієн?
На Україну ви ллєте багнюку,
Рашизм мабуть не вийде з ваших ген.
Рабів зробити ви хотіли з люду,
Не вийде, українці бо всі ми,
Ніколи не терпіли у нас" юду,",
Повстали проти чорної пітьми.
Багато патріотів- українців,
Вже полягло, багато з них живі,
Дістали досить ми від вас гостинців,
Ви захлинетесь у своїй крові.
Ми пригощаймо " хлібом" вас та" сіллю",
Та це вам, не подобається, ні,
Ви будете для нас постійно, ціллю,
І ваш кінець , тонути у багні.
22.4.22.
ID:
945738
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 22.04.2022 23:37:25
© дата внесення змiн: 23.04.2022 08:52:36
автор: Tit
Вкажіть причину вашої скарги
|
