| ОПОВІДАННЯ 
Зранку море дихало свіжістю, було таким чистим, прозорим, що видно було кожну піщинку на його дні, кожну мушлю.  Я привіталася з моречком, сказала йому: «Доброго ранку, друже». Воно пустило мені зі своїх уст сонячну усмішку й кивнуло мокрою  кучерявою гривою, мовляв, заходь, люба,  у гості, раде тебе бачити. Зайшла.   Прийняло, як годиться доброму другові. Поцілувало у щічку, притулило до своїх широких м’яких грудей,  ввімкнуло музику на повну гучність і закрутило мене у своєму  шаленому морському танці. Коли я стомилась і захотіла перепочити, показало свої  скарби - рибок дрібних, камінці й водорості в білих бусиках-перлах.  Я подякувала моречку за гостинність, за доброту його душевну. І коли вже  виходила на берег,  звернула увагу на смуглявого хлопчика років дев’яти-десяти, який стояв посеред води і тримав щось на своїй долоні. Я підійшла ближче до дитини й побачила  в його руці крабика. 
- Живий? - спитала.
- Так, - відповів.
- Де ти його взяв?
- Зловив.
- Даси потримати?
- Не рекомендую. Він клешнями мені палець розпоров, ось, подивіться (показав)  і вас може поранити.
- Тоді не треба. Гаразд. Це перший краб,  зловлений тут тобою?
- Ні. Шостий.
- А що ти з ними робиш?
- Нічого. Просто ношу, любуюся, а потім випускаю.
- І скільки він може отак жити без води?
- Пів години може.
Ми йшли з хлопчиком до берега, говорили,  він час від часу занурював краба у воду. Коли до берега залишилося якихось метрів три, хлопчик мовив:
- Зараз  відпущу краба.
- Давай. А я подивлюся, що він робитиме.
Малий пустив краба у воду. Той спочатку не рухався, і я вже, було,злякалася, що він задихнувся. Спитала у хлопця:
- Чому він не рухається?
- Зараз почне. Буде зариватися в пісок.
Я не зводила очей із  краба. Але він і справді, як тільки упав на дно,   зразу став пробивати клешнями пісок, зариватися в нього. Ми постояли х хлопцем над крабиком, поки він повність не зник з наших очей, тобто, не втиснув у пісок своє тіло, а тоді,  усміхнувшись одне одному, розійшлися.  
														ID: 
															883742
														
														ТИП: Поезія
 СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
 ВИД ТВОРУ: Поема
 ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
 дата надходження: 23.07.2020 16:40:52
 © дата внесення змiн: 24.07.2020 10:20:47
 автор: Крилата (Любов Пікас)
 
													 Вкажіть причину вашої скарги |