Елiксиром Буття напуваю мiй свiт одинокий,
Обережно ковтаючи кожну хвилину життя.
Висмаковую спогад, як днище криницi, глибокий,
Тану серцем у нiм, в тiм безмежжi, де ти - зореокий,
Усвiдомивши терпкiсть розлуки в очах Небуття...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Інни Ковальової та Олександра Ковальова (№14), з третього тому «Луганщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
14.03.2020 Португалiя
