Берізонько моя! Дивлюся у вікно,
Як ти стоїш, схрестивши ніжки у пуантах
Твоя голівка - у зелених бантах
З спідничкою рясною вітер заграє.
Вона зелена, у горошок світлий.
Чарує очі молодість привітна
Мені надію на життя дає.
Мабуть, в ці вінка дивлячись роками,
Сумує теж маленьке сердечко твоє
Дивлюся мимоволі
І несила очі відірвать
Із досвітку до вечора
Стоїш переді мною,
Та я не можу
Ні погладить, ні спитать –
Прихована, заплакана, відірвана –
Краси твоєї бранка
Очима буду говорить
І серцем споглядать.
Червень 2014
