Чомусь давно ми ніби вже не люди
І наче не належим до людей
Дрібнішими стали́
за розмір мухи
А душі наші - перетворені в мішень.
В мішень для стріл,
які назвуться смертю
І тихо, в хронології подій
неначе змеркнуть,
як погаслі зорі,
́що будуть поглядати в Далечінь..
