|
Піду з твого життя не навмисно,
Не залишу по собі і сліду ,
Ти будеш небесам молитись ,
І просити в них допомоги .
Повернути мене до тебе ,
Щоб кохання знову відчути,
І при зустрічі на світанку ,
У обіймай моїх заснути.
Знай вже пізно час не повернеш,
Так живий ! Тільки не з тобою ,
І пригадую як боліло,
Але був лікувався любов'ю.
Ти пригадуєш як обіцяв ,
Щоб не сталось тебе не покину ,
І виходить що я збрехав ?
Вибачай біля тебе я гинув .
Пам'ятаєш як клявся тобі ,
Тільки ти не хотіла чути ,
Бачиш час пролетів ,
А я , все-таки зміг забути .
Ти залишилась назавжди одна ,
Я також один ну з любов'ю,
У твоїй душі пустота ,
А в моїй щастя без болю .
Ось останні пишу слова ,
Щоб ніколи не забувати ,
Що прокляття не було й нема ,
Просто в цьому ти винувата.
Одне прошу ти знай що кохав ,
Не з брехнею по справжньому щиро ,
Я ніколи не потрібний був тобі ,
Ну а зараз просто вже пізно .
Кому сподобалось може долучитись в мою групу https://vk.com/thebestlove15
Також буду радий бачити ваші вірші в свої групі , дякую за увагу .
ID:
678820
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 19.07.2016 00:08:03
© дата внесення змiн: 17.06.2017 15:51:55
автор: moon_in_the_dark
Вкажіть причину вашої скарги
|