Коли нас не здолає цей вересень,
І всі сни мої дійсно є віщі,
Пригадаємо наш теплий березень,
Але мовчки. Шалено. У тиші.
Коли вітер не стане жовтневий,
І зупиниться безміром час,
Я скажу, що кохала… скажено,
Хоча нас не було повсякчас.
Я не вірю в кохання миттєве,
Тільки вірю у справжню любов.
Вона мовчки. У тиші. Шалено
Підігріє холодную кров.
Та невже усе знову є марно?
І до нього вже більш не прийду?
А для кого співатиму гарно?
Краще мовчки беззвучно піду.
Не вертатися більше ніколи!
І забути щасливі стежки!
І тебе не шукати довкола,
Але як це можливо, скажи?!
Якщо сни мої дійсно є віщі,
Коли нас не здолає цей вересень,
Тільки мовчки. Шалено. У тиші
Пригадаємо наш теплий березень.
