Ми останні із нашого роду –
Діти квітів за волю борці.
Ми не вигнанці із народу,
Ми мандруємо серед світів.
Нас вабить дика природа,
Ми поринаємо в неба блакить,
Нам відкрита зелена дорога,
Якою ми почали йти.
Нам тварини не звірі –
Це божественні душі.
Там де не було вітру –
Незасіяна пуща.
Ми космічні посланці
Із планети Венера,
Із планети Любов,
там де злого не треба.
