боляче коли в очі
летить уламками правда
хочеш того чи не хочеш
мусиш жити до завтра
"до завтра" сам собі мовиш
і вперто у це не віриш
без розділових знаків
кроками час ділиш
рухатись чи стояти
забирай вже нарешті світло
кислим червоним чаєм
вечір приходить... прикро
"завтра" і все по колу
посмішка на обличчі
щось там під серцем коле
"сьогодні" минуло... прикро.