Дівчинка з ведмедиком
Гуляла парком сніжним
Дивилася в небо червоне
Яке вогнями війни горіло
Небо кричало тремтіло
Дракон іти геть не бажав
Палив громив без жалю
Янголів Божу рать вбивав
Дівчинка сніжками грала
Дракон крилами хмари ганяв
Дівчинка бігла на коліна упала
Бог дракона до небес прив’язав
Дівчинка ніжку збила кров потекла
Дракон махнув крилами ланцюги порвав
Заскрипіло скло небес він вилетів на землю
На запах крові дременув що лишилось сил
Дівчинка голову в верх підняла
Дракон завис над головою
Вогонь крові бажання
У очах зі скла горів
Він змахом крил у низ…
Ведмедик на замелю
Громом упав
Час навколо йти перестав
Дитячі сльози потекли
Холодною струною
До низу в джерело землі
Краплинка за краплиною
Крізь сніг опале листя
Аж глибоко туди
Де спала молода
Фіолетова змія
Ще мить і все дракон безжальний
Десяток міст людей вже утопив
Дитя як сувенір забрати він хотів
Щоб людство й Бога засмутити
Коли із теплої гарячої нори
Мов сонця перший промінь
У груди чорному дракону
Влетіла фіолетова змія
Не землі розпочалась війна
Дракон палив навколо все
Змія до шиї підповзала
Дракон від болю шаленів
Лиш мить лиш блиск
Шалений завірюхи свист
Дракон упав без сили в океан
Там в забутті він помирає
А новий рік все наступає
Маленька дівчинка гуляє
А новий рік все наступає
