Зламані гальма, болюча підлога,
Місяць у повні світить не ясно,
Душу терзає жахлива тривога,
В даль подивлюсь, і зроблю це учасно.
Звідкись приходить та мука недолі,
Хто подолає, той ходить поволі,
В цілих віках бачу мало живого,
А в половинці знаходжу основу.
Хліб і вода, ними жити можливо,
Жаль що життя, їх на муки вложило,
Хибна та думка, що є проти Бога,
Власне моя не така засторога.
Хлопці вражають дівчат, просять танцю,
Я вже не хочу сказати, так, бранцю,
Я вже не бранець, бо це розумію,
Хочу молитись, скажу що зумію.
24.01.2012 р
