Моя божественна любов так довго спала
В колисці дивної, хмільної самоти.
І, ніби сяйво найчистішого кристала,
З’явився ти.
З’явився ти так несподівано, як диво.
Провів долонею по димчастих очах.
І я завмерла, зачарована й щаслива,
В твоїх руках.
В твоїх руках перетворилась я на квітку.
Покрилась ніжною росою замість сліз.
Ти в шати янгола вдягнув мене улітку,
А восени –
Кохання зоряне приніс.
5.09.03
