І мені також болить за них. Приєднуюся до усіх слів цього гарного вірша. Вже, нажаль, мало залишилося ветеранів, а ще більше жаль, що їм соромно за те, де вони живуть і в яких умовах. В мене був дідусь, ветеран, царство йому небесне, він навіть ладен був відмовитися від своїх медалей, пішов та закопав їх на городі, щоб не показувати нікому. Навіщо? Адже не цінує країна своїх героїв, паплюжить їхню пам"ять, принижує ще живих подачками та злиденними умовами життя. Та й наступні покоління ростуть без поваги до старих. Сумно та гірко на таке дивитися. Дякую за підняту тему.
