Я б цілував твої вуста,
Та доля склалася інакше...
Дорога в щастя непроста.
Не знаю я, що буде дальше...
Де ти тепер? Як ти живеш?
Я знати хочу, і боюся.
Бо менше знаєш - краще спиш.
Чому ж з безсонням я борюся?
Мовчу, страждаю і горю,
І сподіваюсь до останку
Побачить посмішку твою,
Зустріти сонечком ізранку.
Якщо впаду у забуття,
І, навіть, як себе забуду,
Я пам'ятатиму ім'я -
Твоє, моє маленьке чудо...
7.11.2026