Пояснюю. Це віршоване сміття по суті вторинне, та засноване на спробі створити прозовий "роман".
Сюжетна подоба така: У радянські часи на літній відпочинок на Кавказі (на озеро Ріца, де ще й досі цілком реально існує спалена дача Сталіна). приїжджають митці-творці: Дід Панас, "композитор-інквізитор" Іванов-Осадчук, "поет-бертолет" Єфрем Пацюкевич, "поетка-мінетка" Неда Незвана. А на додачу агенти чекісти-кадебісти, що за ними стежать і керують.
Тут їм з'являється казковий Змій Горинич, з яким вони намагаються марно боротися (за типом "одну голову зрубав - 2 виросло"), абощо. Звідси мова про "мечі".
Не виявлено еротичну лінію "Єфрем-Неда", та решту.
Не знаю, як би це скінчилося. (Скажімо, дача Сталіна остаточно згоряє, а поети трахаються на попелі). Але віршики є.