Наступила коротка ніч,
Її червень тихенько вкрав.
Знову я стою на узбіч,
Мимо рік життя проскакав.
Ніби йшов, зовсім не спішив,
Потихеньку лишив сліди.
Не святий, тож я теж грішив,
Як посіяв, то мав плоди.
Битий шлях у пилюці весь,
Добре, що я іду не сам,
Хтось підставить плече з небес,
Та і я комусь руку дам.
Темна ніч не жахає, ні.
Я іду, та чекаю мить,
Коли промінь блисне вгорі
І мій шлях освітить.
І наступить найдовший день,
Новий вірш прозвучить в мені.
Рік життя це є час натхнень,
Буде червень сміятись в траві.
21.06.26р. Олександр Степан.