Заховаєш її десь далеко під серце І собі всі залишиш і мрії й думки... І по венах ходитиме ніжність із перцем, Коли візьмеш в долоні її дві руки. Заховаєш і будеш лиш цим себе гріти І у снах відкривати із нею світи.... І чи дощ, чи гроза- навчишся радіти Тим що поруч із нею іти будеш ти. Заховаєш її десь далеко під серце І нікому-нікому її не віддаш... А вона як тату, не стирається ...й вперше Ти зрадієш тому, що вона не міраж. © Marmeladka ✍ Таня А.
ID: 1029639 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика дата надходження: 30.12.2024 21:35:10 © дата внесення змiн: 30.12.2024 22:05:31 автор: marmeladka
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie