Легкий румянець на щоках...
Заснула в мене на руках...
Тендітна, мила і мяка -
Про неї варто жити.
Така буває лиш в казках,
Її шукав би і гукав,
одній би їй подарував
Усі на світі квіти.
Вона складна й така проста.
Вона для мене саме та.
І хоч беруть своє літа -
Сивіє вже волосся,
Мій світ пустим без неї став,
Я б кожен подих їй віддав,
І що вона моя мета
Для мене не здалося,
Чудовий вірш! 
