“Моя Україно, о рідна мово –
Чистий солов`їний передзвін,
Ти маєш струни вічного звучання
І невмирущий український рід.
Українська мово, - сила народу,
Ніким ще незвойована була”.
24 лютого року 2022 в Україні
Повітряна сирена прозвучала вперше.
Це Путіним, спецоперація розпочалась
На східних рубежах країни війна настала
Росія Україні напад завдала.
Жахіття руїн, розруху та нещастя
Приніс в Україну диктатор – старший брат,
“Освободитель земель русских” – агресор й окупант
За три дні захопити Київ, відтак – український народ
Та не очікував ти, Путін, єднання й міць
Нації української на заході та сході.
З ворожої спецоперації ти війну розпочав:
України знищити і волю, і славу.
Розпочав ти, Путін, війну жорстоку,
Щоб загарбати землі родючі,
Щоб спустошити чорноземи українські,
Захопити годувальницю світову.
Твої молодики сусідньому народу
Знущань принесли без ліку,
Обпалені війною землі Ірпеня, Гостомеля і Бучі,
Сотні людей зарито в землю чорну
Без прізвищ, без хрестів, без могил.
За людські душі, за тіла людські
Буде суд за злочини, за сльози
Й не буде Путіну прощення від Бога
За передчасні смерті цвіту нації української землі.
За дітей загиблих, за поранених дітей
За сльози матерів й батьків
Путіна – вбивцю, на совісті твоїй
Півтора місячне дитя Федько,
Де ж твоя совість, де гідність людська?
Людожерство панує та існує в тобі,
В історію ввійти ти хочеш як імператор сьогодення,
Але ж ти, Путін, - рашист, фашист, диктатор і агресор,
Ой, як же соромно й ганебно буде твоїм дітям!
За злочини президента – батька, президента РФ
За злочини батько і кривдника всього живого.
Звісно, свої дітей сховав ти за кордон
В далеких країнах, тепер тобі чужих.
Комфорт своїм же – забезпечив та неабиякий.
А що зробив Путін з українськими дітьми?
За смерті, поранення й насильства
Твоїм нащадкам не мати доброї волі,
Щасливого майбутнього не матимуть вони.
Відповісти мусиш перед Богом й трибуналом
Прощення, Путін не матимеш ні перед ким:
Прощення не матимеш поміж народів РФ
І від Господа ніколи не сховаєшся ти!
Пам’ятай, злочинцю, розвалив ти РФ,
Не сховаєшся тепер від самого себе
Прийде час, вже недалекий час,
В твоїй країні тотальна економічна криза буде.
І постане ”в глубинке русской” твій народ,
Бо, нарешті, прозріє “русский гражданин”,
Дійте до нього неодмінно цивілізація й інтелект
І революція обов`язково буде.
А який же сором на цілий світ, яка ганьба:
Може в Китаї, в Індії або в Кореї Північній
Отримаєш, Путін, в презент
Сучасну ракету в подарунок.
Тоді ввійдеш, Владімір Путін, в історію
Як винятковий президент
Відправишся на Марс – планету Собі збудувати мавзолей.
Не забудь прихопити із собою друга свого на Марс
Ех – президента Януковича – втікача
Із колишнім зеком будет веселей
На Марс, Путін, путь – дорожку держишь:
… “И на Марсе будут яблони цвести!...”
Запам`ятай, агресора:
Україна все буде!
Слава Україні!
Героям слава!
ID:
960237
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Політичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.09.2022 15:23:59
© дата внесення змiн: 19.09.2022 15:23:59
автор: Бориславська
Вкажіть причину вашої скарги
|
