Який же гарний Липень наш... Як полем йшов, до
ніг його хилилося колосся, а легкий літній вітерець
розчісував волосся.Блакитний погляд,чуб густий, мов
жменя колосочків. Для нього жайворів з-під хмар лу-
нали голосочки.
Хода його така легка!Все обійшов він нині. Раділи соня-
хи ясні і помідори, й дині. Картопля, баклажани й кріп
так весело стрічали. Капуста, соя, буряки теж радо при-
вітали.
Ну, а гарбуз наш розсмішив усіх, хто був у полі. Аж
на дорогу вибіг він, щоб прихилитись долі. Він Липню
«Добрий день!» сказав. Так мило привітався. Погладив
Липень гарбуза, а той аж запишався.
Всміхнувся в вуса наш горох:
– Поглянь на свої боки!
–Тепер найбільший серед всіх, – тріщали дві сороки.
А Липень всіх тут обійшов й присів в житах спочити.
Купатися до річки знов позвали його діти.
Почуєте від них не раз: "Який же гарний Липень наш!"
Дякую!
