Суперечки, дискусії та пересуди –
Мимо мовчки проходиш повз них.
На тебе колишню схожі ці люди,
І знайома місцевість їхніх доріг.
Мимо проходиш, бо вже не цікаво:
Стоптано вдосталь того шляху.
Не любиш ні зверхньо, а ні лукаво,
Щирість відверта тобі до смаку.
Море емоцій, доводи, вир правоти,
Категорично ... немов теорему.
А тобі – тільки б своїх віднайти.
В судженнях ти вже не ловиш делему.
Залишаєш обабіч зайві торби
І прямуєш на зустріч з собою,
Де під зоряним небом немає юрби,
І важлива розмова не стане худою.
