Коли нарешті зрозумієш -
дурницями не обігрієш.
Щодо подяки, то вона,
не треба- зрозумій сама:
Добро коли хтось справді робить -
подяка за ним тінню ходить.
І нагород йому не треба:
ні діамантів, а ні неба.
А краще за слова пусті -
подяка у людей в душі.
Слова, як у руках вода:
щойно була та вже нема..
А пам’ять вічна і незмінна-
добро лишає неодмінно.
для К.Є.
1997-1998
