Яснів край неба, у кольорових гамах,
І відбивавсь здаля по віконних рамах,
Ніч крала вечір, скрізь смужки хмар палали,
А зорі сяючі, крадькома ховали.
У хаті тихо, лише чути дровець хруст,
І пісня линула, із материнських уст,
Вже й світлий місяць заглядав у віконце,
Думки за сина - о, де ж ти моє сонце.
В руках сорочка, вже думки - оси й голка,
Вмить у кватирку гучно крикнула сойка,
Наче пробудження, покотивсь наперстик,
В душі надія, то ж вишивала в хрестик.
До шлюбу білу, оздоблювала сину,
Щоби життя вдалось, мав долю щасливу,
Всі ниточки встелила, щоб був привітним,
Тож вдосталь хліба, солі й був обід ситним.
Згадала пісню, ніжненьку колискову,
Вміло мережиллла мову барвінкову,
І до Держави із любов'ю жовті й сині,
Нитки, щоб тепло і радісно у світлині.
Під її рухами розпускались квіти,
На душі добре, вже відчувала літо,
У квітних барвах, волошки й диво - ружі,
То дари Бога, щоби всі жили в дружбі.
Зоріла ніч, тихо сяйне зорепадом,
Мала уявлення, що син іде садом,
Лице усміхнене і ласкавий погляд,
Повернись сину,ось тут, присядеш поряд.
У очах вздрію, світло, втіхи іскринки,
В дарунок любий, ті щасливі хвилинки,
Як мій промінчик сонця, зігрієш душу,
Я обійму та й нехай сльозинку струшу.
Вже й притомилась, іще довго чекати,
Нехай війна скінчиться,- шептала мати,
Весняний вітер, хай печалі розвіє,
Стяг український над землею розвіє.
Мигтить край неба, веселиться світанок,
Злате проміння, ледь прилягло на ганок,
У голку вкотре пхає, й протягне нитку,
Все буде добре, то ж, повертайся синку.
28.02.2019р.
ID:
832227
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.04.2019 13:02:18
© дата внесення змiн: 02.08.2024 16:43:03
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
Як же ми всі (простий народ) хочемо, щоб, накінець, настав мир! Чудовий вірш, Ніночко!
Звороушлива історія нашого сьогодення, Ніно!Хай дочекається.. 
