Мені би у весні сповна набутись
І вирватись з морозяних лабет,
зібрати монохромний сум у жмути,
іти туди, де сонячний щербет.
Збирати за крупинкою крупинку
тепло із березневих амплітуд.
Знайти аквамаринову зупинку
у місті, де підсніжники цвітуть.
У місті, де застуджені усмішки
лікують кавою міцних сортів.
Старі будинки, наче сонні кішки
хизуються хвостами димарів.
Мені б не розминутися з дощами,
із першим пагоном у борозні.
Світанками пташиними і днями,
набутися Тобою у весні…
Зайшла поезія!
Така вся настроєва..., цитувати Вам Вас навіть нема потреби, бо хіба що весь вірш переказати))
Дуже близькі образи,...а Ви такі уважні до нюансів. Ось так народжується майстерність - у знанні і використанні тонкощів поетичної кухні!
Ми тут ніби усі пишемо, але поезію зустрічаю не у кожному творінні...
Дякую! У Львові є вулиця Зелена, і я люблю такі свіжі назви вулиць з хорошими асоціаціями! Принагідно вітаю З Днем письменника Вас, пані Валю! Нехай будуть реалізовані всі наміри сюжетні і поетичні