(фрагмент фіналу)
Так, думці тій я вірний буду всюди –
Пізнав нарешті мудрості земні:
Що жити вільно будуть ті лиш люди,
Хто кожен день свій проведе в борні.
Життя в борні невпинній і суворій
Дитя, юнак і старець хай ведуть,
Щоб я побачив в силі пречудовій
Мій вільний край і мій щасливий люд.
Тоді би я сказав: жаданна мить,
Затримайся, чудова, зупинись!
І не наважився потік віків би змить
Мої сліди, що залишив колись.
В жаданні щастя, в тій хвилині
Найвищу мить я відчуваю нині.(Шкільний переклад з оригіналу 1980 р. Увійшов у двотомник «Сонцетони. Тон Перший – Поетичний». – Львів:Сполом,2016)
!!! 
))) 
