Кухня він і вона..і більш нікого немає..музика чи тиша для них це все пустота,для них нічого не існує…стоять, в руках квіти і бутилка якогось вина …очі просто блистять від щастя,тому що їм потрібно тільки дивитися на своє кохання, їй потрібно дивитися тільки на нього,такого коханого,рідного,близького,і смішного…бачити його губи….
І вони б кохали,сильно та довго,як би не його егоїзм і якби не її вбита гордість… він ніколи не покине сім’ю,а вона її не зруйнує…вони стояли мовчки на кухні в його руках були квіти,а в її бутилка вина!!!і чому так несправедливо,одній він миє посуд після вечері,а другій гріє ліжко кожної ночі???…чому вона не може відчути його тепле тіло в ночі??? …і все б забула та кинула..та гордість розтовчена на маленькі шматочки, і сил мати,щось інше в неї немає…і можливо б і мала ,як би не його очі і обіцянки ,що з часом все буде краще…
