Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Намалюй мені ранок… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Marisong, 21.05.2013 - 08:15
Так все гарно починалося і таке сумне закінчення...Але такий зміст тільки додає родзинки твоєму віршу. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
або спробуйте дірочки для очей вирізати... Олекса Удайко, 19.05.2013 - 23:14
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я сьогодні зранку якраз варила какао, лікую малій ангіну. Андрей Кривцун, 19.05.2013 - 19:07
Где бы красок таких набрать,Чтоб любовать наристовать? Где сыскать бы такие холсты, На которых всгеда бы - ты? Где мне взять мелодий таких, Чтоб тебя только в них воплоить? Где словить бы в ладони звезду, Загадать чтобы ТЕБЯ. Мечту... *** Тонкий стих про толстые обстоятельства. В который раз я радуюсь, что мы читаем друг друга Надія Рубінська, 19.05.2013 - 15:58
Намалюй, я прошу! Я благаю!Хочу ранок цей запам'ятати. Бо кохання до тебе я маю. Довго буду його ще плекати. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой скільки трояндочок!!!Дякую за красивий відгук! Олекса Удайко, 19.05.2013 - 13:32
" на задньому ПЛАНІ серпанок" Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щось спекотно для кави... Давайте я Вас морозивом пригощу! Імбирь, 19.05.2013 - 12:43
Нехай затишок завжди панує,Вранці випічка прямо із дечка, І щоб разом як вранці навіки, Та любов пєднає сердечка Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже затишний коментар! Дякую, Олександре! Олександр Яворський, 19.05.2013 - 10:37
Ну коли так просять, то намалює навіть той, хто малювати не вміє... тільки хорошу картину можна малювати роками, так б і з цим ранком, щоб завтра світанок не став уже іншим… чуттєво… Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо це й вихід... Хоча, як на мене, краще один раз гострим ножем відтяти, ніж кожного дня пиляти тупим... Дякую, Сашику! Наталя Данилюк, 19.05.2013 - 10:09
Таке щире і гарне прохання - як тут не прислухатися? Дуже мило і чуттєво! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сергій Ранковий, 19.05.2013 - 03:30
**** Сонячний ранок ****Ось і сонце сховалось за обрій, Ти вляглася, Любавушка, спатки, Я достану мольберт і фарби, Стану ранок твій малювати. Ранок цей тільки твій навіки, Ти у ньому завжди щаслива, Поруч бігають радісні дітки, Відчуваєш, як ти любима... Золотистий грайливий промінь, Розфарбує твоє волосся, Світло ллється неначе повінь, Мов достигле в полях колосся. Запашіє вологою земле, У ночі мабуть дощ пролився, Над водою легкий серпанок, Наче в дзеркало задивився. Запалає ясний світанок, На столі вже парує кава, І легкий розпашілий сніданок, Нас усіх за столом чекає. Усміхнуся тобі привітно,- Як спалося, моя Любава? Ти потягнешся наче киця, Муркотливо притулишся справа. Запитаю тебе грайливо, - Пам‘ятаєш як ти хропіла? Ти надуєш пухкенькі губки, Наче це вже так провина... Розсміємося потім разом, Діти дивляться загадково... Навкруги розцвіли кульбабки, Вишиваючи малюнково. Запашним відголоском літа, Нам повіє в обличчя вітер, У безмежній прозорості неба, Заіскрився весільний бісер. Знай же мила моя Любава, Ти ніколи не будеш інша, Я назавжди лишусь у тобі, Мов на льолі яскраве квіття... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
СОНЕЧКО МОЄ РАНКОВЕ, ДЯКУЮ ТОБІ!!!!!!!!!! ТАК ГАРНО І ТЕПЛО!!! ведмежатко, 18.05.2013 - 22:38
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже важко зламати плани долі... Хоча...може далі буде краще?.. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||