Це легке ніжне ластів’я,
все багряніє і шаліє.
Хмаринка вкрила магістраль.
Не чути водограю, мріє!
Я не боюсь глибин мізерних,
в них відображене все небо.
Лебідка в шатах кришталевих.
Луска поблискує під кленом.
Мандрує місяць білим-білим,
сховавши в дзеркалі надії.
Це горда лебідь світлим-світлим
крилом тримає мої мрії.
