Війна – не тільки ордена,
А смерть, окопи і тривоги.
Комусь, можливо – і рідня
А нам – вогонь і сивинА...
Та горе, що хлебнемо з ложки
Війна – не почесті, не слава,
Вона – за Батьківщину справа
За побратимів, що сповнА
Життя, вже випили до дна,
Його вже не почнеш спочатку.
Війна – де є «чужий» і «свій»,
Де ти живий і слава Богу
Де залишаєш за спиною
Любов, надію - у спокою,
Крокуючи і в ногу, і не в ногу.
Війна – солдатськая робота
Без вихідних і прохідних.
Іде вперед за ротою рота...
А нагорі поділить командир
На мертвих нас і на живих.
