кілька слів про твори Вісника "Чатує в століттях Чернеча гора"
... Прикраса будь якої колективної збірки у тому, що розділяє її авторів. Розділяє у сенсі стилю, манери, напрямку, думки у слові.
Тож хочу висловитися про деякі тексти. Звісно – не одразу. Я не буду відточувати у нарисах якусь соціальну гостроту творів. Мені ближче їх пошуки…
Створення літературних творів скидається на постійне повалення старих міфів… І – створення нових… І в цьму якась, здається, закономірність літературного процесу, живого. І, окрім того, чесна правда… Звісно, різного масштабу дару…
Тож. Почнемо…
Yana Теt «БАБУСИНІ РОЗМОВИ ПРО ЖИТТЯ»
Психологічна новела… Літературне дослідження трансформації людських взаємин… Щемна розповідь про зцілення дитячих травм та віднайдення справжньої родинної єдності… Єдності через спільні випробування і трагедію війни…
Твір приваблює емоційною щирістю, реалістичністю та ще – майже кінематографічністю. Він геть позбавлений штучного пафосу.
Шарм віршу Сергія Деревенця «Інший».
Своєрідний калейдоскоп вигаданого… Там герой приміряє на себе абсолютно різні соціальні та духовні маски… І автор занурюється у внутрішній монолог-медитацію… Тема - про спробу втечі від самого себе.
Але минуле — проходить стіни,
і досі кличе мене колишнім.
Так пошук нової ідентичності поверне до власних витоків, неминуче … Да… Отож такі твори і додають збірці ліричного шарму та філософської глибини.
пронизливий вірш Марини Чиянової «Сум за знаннями».
Твір у 16-ть рядків сповнений болючих роздумів про долю культури. Перестороги щодо збереження духовних ідеалів серед хаосу й засилля буденності…
Сум за знаннями - невгамовний біль,
Коли вульгарність лине звідусіль…
