А ти мене одного дня по кличеш
У світ, де трави пахнуть м'ятою,
Там від думок своїх полинеш...
Немає винних, пригощаєш кавою.
А ти мене одного дня по кличеш
Туди, з веселкой семибарвною,
Де колоситься в полі жито...
І де любов не буде хмарною.
А я піду за голосом твоїм...
Залишивши позаду всі тривоги.
Життя своє розділимо на двох,
І в ньому зійдуться усі дороги.
А ти мене одного дня по кличеш
Туди, де прокидаються зі світом,
А може, навіть і вкрадеш...
Наповнивши життя теплом і світлом.
