І знову розквітли вишні,
Бо знову навколо весна,
У сад молодий я вийшла,
Та жаль, я стою тут одна.
А ти десь, коханий, далеко,
Ти світиш мені між зірок,
Мені тут без тебе не легко,
Назустріч зроби хоч крок.
Не доля, війна розлучила,
Пішов ти всіх нас захищати,
Мені залишилась могила,
Як вдів поруч мене багато.
Бо щастя назавжди украли,
Зруйновані долі й родини,
За тебе так в Бога благала,
Такі ще малі донька з сином.
Над нами тримаєш ти небо,
Між зорями погляд твій є,
Ми всі пам'ятаєм про тебе,
Те ніжне кохання твоє...
Галина Грицина.
