Колись, як падала зоря,
Я загадала, мабуть, неправильне бажання.
Ба більше — здається, я здаля
Сама накликала на себе покарання.
Тепер цей світ мене дивує — й не дарма,
Бо я хотіла драму, як у фільмах.
І якось майже вже скінчилася зима,
Та й так застигла на роки у землях вільних.
Ти, дівчино, ж хотіла драми — маєш.
Та треба було чітко прояснити:
Хотіла ти кохання, де палаєш —
Отримала. Палає все…але не ти.
І як тепер бажання повернути?
А вже ніяк — лиш нове загадай.
Та не забудь все правильно збагнути,
Щоб деякі «болота» зникли вкрай.
