Мені хотілося забути
Все, що сталось в ті роки.
Та все марно — я закутий
В ці душевні кайдани.
Ті роки були страждальні,
Наче потонув у млість.
Відчувалось, як в засланні,
В голові була лиш злість.
Та страждання припинились,
Почалося все з нуля.
Правда, шрами залишились,
Бо вони — частина «Я».
Чудова лірика! 
