|
Я зажмурюсь від сонця,що у віконце,
Рано-ранесенько промінь вкида,
Підіймуся скоренько,відкрию легенько,
А там за вікном вже гуляє весна.
Там розтали льодинки і білі сніжинки,
І білочка грається поміж гіллям,
А в гнізді пташенята,малі солов'ята,
Крилаті малята чекають на мам.
Подивлюся на право,метелик ласкаво,
Розмахує крильцями поміж квіток,
А із ліва коточок,забився в куточок,
Спить собі біля ясних пелюсток.
Там сонце іскриться,а чиста водиця,
У собі втопає його силует,
Навіть небо безкрає,і хмари вмиває,
Малює прозорий небесний портрет.
Перші квіти у лісі,неначе намистом,
І садом ,і лугом кругом зацвіли,
Яскраві,тендітні,часом непомітні,
Свої аромати довкола сплели.
Завелися і бждоли літати по колу,
На вишні полонений вже дивоцвіт,
Солодкий збирають,пилок--добре знають,
Що працею тільки прокладений світ.
Розгулялась весна,кожним кроком одна,
За собою лишаючи тільки яскраве,
Така ніжна пора, сонцезвісна струна,
Тішать серце її теплі чари.
ID:
908997
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
дата надходження: 24.03.2021 18:04:55
© дата внесення змiн: 24.03.2021 18:04:55
автор: Вікторія Павлюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
