Хто такий, що не знаєш, - не любить ніхто,
Що крутить каміння праща,
Що вип’є природа із тіла твого,
Любовне гудіння хруща.
Хто такий, що не віриш, - самотнім помреш,
В театрі лукавих прощань,
І будеш, і станеш, і вмить проминеш,
Хрустінням пустого хруща.
