«На»-дія-ти себе забувши якомога
більше і за законом все-збереження
всього удосталь ти отримаєш того,
що світу цьому щедро віддаєш:
любови — то любови, зла — то зла,
а перетравленої їжі — то сам знаєш
чого навколо себе і в собі — оте лише
віддавши дуже щедро — оте і маєш...
Пісок-час пролетить і гірко-ю тебе при-
сипе та віднесе куди подалі мильні
пухірці твоїх земних ілюзій, залишивши
тобі лиш спогади тебе про тебе — у світі
іншого нема. Усі, що поряд — мізансцена
для твойого добра, чи мо страху, чи бід-
ка-(ню-че)-н-ня і зла… ну чи НА-ДІЇ…
25.10.2015
