Відчуй свої крила,
не ті, що пернаті -
із пір'я крила на судилося мати.
Пусти тії крила,
що прагнуть у небо,
де промінь Дажбога
незримо далеко.
Відчуй свою дикість
свою природу,
Пусти це коріння
глибо́ко під воду,
де хвилі птахами
зринають за вітром,
за огнем новим -
де все душі рідне!
Це небо для тебе
