| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ярослав Дорожний: Башта смутку - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич, 19.01.2012 - 23:01  Хтось подасть, хтось байдуже пройде. Всі ми люди та не на одне лице.     Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Ваша правда. і крок є різний у людей...   Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00мабуть, витончений смуток іноді вартує більшого, ніж тривіальна радість...   Раїса Гришина, 17.01.2012 - 20:00Та  враз  –  один,  січневий  дощ,  сльота. Подасть хтось руку? Це саме те, що й мені б хотілося спитати!     Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00світ не без добрих людей! подасть!       Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00особлива подяка! хай оптимізм переможе...   Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00дякую, друже-філософ!     Оксана Пронюк, 17.01.2012 - 18:21І низини і висоти - та все ж ті смуткові ноти... хотіла розвеселити Вас, а Ви знову втекли у башню... таке все знайоме там... Сили радості!   Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00щиро дякую! може, на світанку виберусь звідти...     Наталя Данилюк, 17.01.2012 - 17:30Поглядом  розсіє  ночі  темінь. І полум’я надій Сотворить одвічний кремінь! -  Містичне роздвоєння...Глибоко.           Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00так, "In flames", що зараз в мене звучить... | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||