Не мали спільних мрій і справ
Геть різні в нас були думки.
І кожен з нас чудово знав,
Що розійдуться ці стежки.
І не моя в тому вина,
Не винна в тому, власне, й ти.
То не любов, лише весна,
А осінь змусить розійтись.
Ну ось і все. Скінчилась гра.
Усе пройшло. Горять мости.
Нехай щастить. Мені пора.
Та, бачу й ти вже хочеш йти.
