Із ліжка теплого піднялась,
Наділа светр на піжаму,
У кухню мишею прокралась,
Набрала печива в панаму.
Навшпиньки вилізла на дах,-
Яка ж краса перед очима:
Все миготить у кольорах,
І кличе таїна незрима!
Торкаюсь пальцями до зір,
І ніч в обійми загортаю,
Зірками бавлюсь, мов факір,
І у колисці світ гойдаю.
Присіла на стару цеглинку,
Вогнями вулиці горіли,
І кіт дивився у шпаринку,
Як ліхтарі замайоріли.
Рудий поближче підійшов,
І на прогулянку покликав.
Супутника собі знайшов,
Котячу пісню замугикав.
Ми вдвох бродили на даху,
Сховала місяць у рукав.
Його шукають наверху,
Гадають, що його хтось вкрав.
Дістала зорі із кишені,
Зробила гойдалку для двох.
В солодких крихтах моя жменя,
І крем на светері засох.
В рудого спинка заблищала,
І схід всю землю осяйнув.
Трава у росах позіхала,
І обрій в світлі потонув.
Вусатий гулькнув у шпаринку,
А я всі зорі розкидала,
Ще погойдалася годинку,-
І місяць небесам віддала.
У ліжко тепле повернулась,
Пропахла свіжістю піжама,
І сонце до щоки торкнулось,
Всміхнулась на даху панама.
***
казкові емоції від вашого вірша 
